Утопії дуже люблять слово «ідеальний».

Ідеальна людина.

Ідеальна сім'я.

Ідеальна держава.

Ідеальний геном.

Ідеальне суспільство.

Проблема зазвичай починається приблизно через п'ять хвилин після того, як хтось отримує повноваження визначати, що саме означає слово «ідеальний».

Саме з цим стикається екіпаж «Ентерпрайза» у тринадцятій серії п'ятого сезону «Зоряного шляху: Наступне покоління».

На планеті Моав IV існує людська колонія, яка протягом двох століть будує суспільство за генетичним планом.

Не хаотично.

Не шляхом природної еволюції.

Не через вільний розвиток поколінь.

Людей буквально проєктують під функції.

Комусь призначено бути науковцем.

Комусь — керівником.

Комусь — спеціалістом із законів.

Суспільство розраховане як складний механізм.

Кожен елемент має місце.

Ко ... Читати далі »

У більшості серій «Зоряного шляху» небезпеку можна хоча б побачити.

Ромуланський корабель з'являється на сенсорах.

Борг летить у ваш бік величезним кубом, який не дуже намагається приховувати свої наміри.

Клінгон, якщо збирається вас убити, принаймні має добрі шанси повідомити про це голосно, урочисто й бажано перед свідками.

Навіть просторова аномалія зазвичай світиться.

У «Порушенні» ворог робить дещо значно страшніше.

Він заходить туди, де ви завжди вважали себе в безпеці.

У власну пам'ять.

Не просто читає її.

Не просто бачить.

Він її змінює.

Перетворює людей, яких ви любите, на нападників.

Бере найболючіші моменти життя й робить їх ще гіршими.

Вставляє себе у ваші спогади.

І залишає вас із питанням, яке іноді страшніше за сам напад:

що з цього насправді сталося?

Саме тому «Порушення» є однією з найтемніших сер ... Читати далі »

Дейта все життя хоче стати більш людиною.

Навчитися розуміти жарти.

Малювати.

Грати музику.

Дружити.

Розпізнавати емоції.

Колись, можливо, навіть відчувати їх самому.

І ось одного дня він зустрічає маленького хлопчика, який дивиться на нього й думає:

це ідеально.

Ніякого страху.

Ніякого болю.

Ніяких кошмарів.

Ніякої провини.

Ніякого горя.

Я теж хочу бути андроїдом.

Уже сама ця інверсія робить «Культового героя» значно цікавішим епізодом, ніж може здатися з короткого опису.

Бо перед нами не просто історія про дитину, яка захопилася Дейтою.

Це історія про травму.

Про механізми психологічного захисту.

Про провину вижившого.

Про те, як людина може намагатися перестати бути собою, коли бути собою занадто боляче.

І водночас — це прекрасна серія про самого Дейту.

Бо вперше він бачить людину, яка заз ... Читати далі »

Є речі, до яких Ворф підготовлений прекрасно.

Ромуланці.

Клінгонські дуелі.

Бат'лет.

Озброєний противник.

Загроза кораблю.

Спроба державного перевороту в Клінгонській імперії.

Якщо на місток «Ентерпрайза» увірвуться двадцять ворогів, Ворф хоча б приблизно знає, що робити.

А тепер уявімо справжній кошмар начальника служби безпеки.

До нього підходить дитина.

І каже:

«Я не хочу».

Ось тут усі роки бойової підготовки раптово стають майже марними.

«Нова земля» — це серія, де Ворф виявляє, що клінгонська честь, дисципліна, накази, суворий голос і вміння піднімати людей за комір не обов'язково допомагають виховувати сина.

Навіть якщо син теж клінгон.

Навіть якщо дуже хочеться вірити, що достатньо пояснити йому правила.

Навіть якщо кожна клітина Ворфа кричить:

«Чому він просто не виконує наказ?» ... Читати далі »

Уявімо найгіршу можливу ситуацію для Жана-Люка Пікара.

Не Борг.

Не ромуланський флот.

Не Q, який вирішив перетворити місток «Ентерпрайза» на міжгалактичний цирк лише тому, що йому нудно.

Перед Пікаром стоїть людина, яка, можливо, вже знає, що станеться.

Знає, чи виживе ціла планета.

Знає, чи правильне рішення ухвалить капітан.

Знає, чи спрацює план.

Можливо, навіть знає, хто загине.

І при цьому категорично відмовляється допомагати.

Бо історію не можна змінювати.

Принаймні так він стверджує.

Саме на цій надзвичайно сильній ідеї побудована дев'ята серія п'ятого сезону «Зоряного шляху: Наступне покоління» — «Питання часу».

На поверхні перед нами класичний епізод про подорож у часі.

Таємничий гість.

Капсула з майбутнього.

Людина з XXVI століття.

Темпоральні парадокси.

Заборона вт ... Читати далі »

Перша частина «Об'єднання» витратила майже всю серію на пошуки Спока.

Друга починається з того, що Жан-Люк Пікар нарешті стоїть перед ним.

І майже відразу стає зрозуміло:

це не буде тепла зустріч двох легенд «Зоряного шляху».

Ніхто не тисне руку.

Ніхто не вимовляє урочисту промову про те, як чудово, що старе й нове покоління нарешті зустрілися.

Спок дивиться на Пікара приблизно з таким виразом, ніби Федерація щойно прислала йому особливо наполегливого податкового інспектора.

Пікар, зі свого боку, не прилетів на Ромул за автографом.

Він має наказ.

Має запитання.

А головне — має повідомлення, якого Спок не хочів би отримати ні від кого.

Сарек помер.

Ось із цього починається справжня друга частина «Об'єднання».

Не з ромуланської змови.

Не із Сели.

Не з украдених вулканських кораблів.

А зі смерті батька.

... Читати далі »

Є моменти, коли «Зоряний шлях» особливо гостро відчуває власну історію.

Не просто згадує старого персонажа.

Не вставляє знайоме ім’я для фанатів.

А буквально дозволяє двом епохам зустрітися.

«Об'єднання 1» — саме такий епізод.

П'ятий сезон «Наступного покоління» вже давно не потребував благословення класичного серіалу. Пікар давно перестав бути «новим капітаном після Кірка». Дейта став одним із найвідоміших персонажів франшизи. «Ентерпрайз-D» мав власну історію, власних ворогів, власні великі епізоди.

TNG вже довів, що може існувати самостійно.

І саме тому тепер настав правильний момент сказати:

добре.

А що станеться, якщо майбутнє зустрінеться з одним із головних символів минулого?

Не Кірком.

Не Маккоєм.

Не Скотті.

Споком.

І «Об'єднання 1» дуже мудро не кидає Леонарда Німоя в к ... Читати далі »

У фантастиці існує багато способів захопити зореліт.

Можна підігнати бойовий крейсер.

Можна висадити десант.

Можна проникнути в комп’ютерну систему.

Можна замінити офіцерів двійниками.

Можна застосувати телепатичний контроль.

Можна, якщо дуже пощастить, просто дочекатися чергового адмірала Зоряного флоту з геніальним секретним планом, після якого корабель сам опиниться в катастрофі.

Але шоста серія п’ятого сезону «Зоряного шляху: Наступне покоління» пропонує метод значно ефективніший.

Не змушуйте людей підкорятися.

Зробіть так, щоб їм подобалося підкорятися.

Дайте їм гру.

Красиву.

Просту.

Приємну.

Таку, в яку хочеться зіграти ще один раз.

Потім ще.

І ще.

І ось капітан Пікар уже не ставить дипломатичних запитань, Беверлі Крашер використовує медичні знання проти Дейти, Райкер допомагає захоплювати власний кораб ... Читати далі »

У більшості серій «Зоряного шляху: Наступне покоління» «Ентерпрайз» працює майже як ідеальний організм.

Капітан Пікар командує.

Райкер координує.

Дейта аналізує.

Ла Форж лагодить.

Беверлі Крашер лікує.

Трой відчуває.

Ворф дивиться на проблему так, ніби вона особисто образила честь його Дому й тепер заслуговує на фотонну торпеду.

Усе на своїх місцях.

Навіть коли корабель атакують ромулани, Борг або чергове космічне явище, яке не повинно існувати за жодним підручником фізики, екіпаж має структуру.

Місток знає, що відбувається.

Інженерний відсік отримує накази.

Медики займаються пораненими.

Комп’ютер відповідає.

Турболіфти рухаються.

Комунікатори працюють.

А якщо нічого не допомагає, Дейта зазвичай знаходить технічне рішення за двадцять сім секунд до вибуху реактора.

«Катастрофа» забирає все це.

Не одно ... Читати далі »

Є дуже зручний спосіб зробити моральну дилему простою.

Потрібно знайти чудовисько.

Воно прилітає.

Вбиває людей.

Знищує колонії.

Не веде переговорів.

Не пояснює мотивів.

Не демонструє симпатичних дітей, домашніх тварин чи складної політичної системи.

Потім герої заряджають фазери, урочисто знищують загрозу, музика стає героїчною, а глядач може спокійно піти готувати чай.

«Кремнієве втілення» бере саме таке чудовисько.

Кристалічну Сутність.

Гігантську космічну форму життя, яка висмоктує органічну матерію з цілих планет і залишає після себе стерильну поверхню.

А потім серія ставить дуже незручне питання:

а звідки ми взяли, що це чудовисько?

Можливо, це просто тварина.

Можливо, надзвичайно розумна істота.

Можливо, хижак.

Можливо, істота, яка навіть не розуміє, що для нас означають її дії.

А можливо, усе значно гірше ... Читати далі »