Уявіть, що ви померли.

Не метафорично.

Не після особливо невдалої понеділкової наради.

Офіційно.

Ваші колеги переконані, що вас більше немає.

Капітан підписує відповідні документи.

Друзі планують поминальну церемонію.

Хтось готує промову.

Хтось згадує ваші досягнення.

Хтось намагається вирішити, яка музика буде доречною.

А ви стоїте в двох метрах від них.

Живі.

Можете:

бачити;

чути;

ходити;

кричати.

Але ніхто не реагує.

Рука проходить крізь стіну.

Голос не має звуку для інших.

У комп’ютера немає жодних даних про вашу присутність.

Для світу вас більше не існує.

Саме в такій ситуації опиняються Ро Ларен і Джорді Ла Форж у «Наступній фазі».

І найцікавіше — вони реагують абсолютно по-різному.

Ро майже відразу припускає:

ми померли.

Джорді відповідає приблизно ... Читати далі »